АМФ Розовый
Блин, ребята, привет! Сегодня я вам расскажу, как у меня была крутая история с покупкой амфетамина и беготней по лужам босиком в старых кроссовках, как в детстве. Но, понимаете, все началось с того, что я внезапно повстречал мошенного минера, который предложил мне закладки на сороку грамм морфия.
Обалдеть, ребятки, я чуть с ума не сошел от такого предложения! Но, как истинный наркоман, я не мог упустить такую возможность. Ведь кто из нас не мечтает испытать эйфорию и погрузиться в мир галлюцинаций? В общем, я решился и согласился на эту сделку.
Так вот, рассказываю. Встреча прошла на темной улице, где только фонари напоминали мне о реальном мире. Смотрю, а передо мной стоит парень лет двадцати с лишним, поджатый в кожаную куртку. Выглядел он, как настоящий бандит, и глаза у него были полны загадок.
"Давай, быстро, денежку сюда, амфет!" - прошипел он, не теряя времени. Я даже испугался, но, зная, что гнаться за мной некому, сунул ему огромную свертку долларов в карман. И на этом началась моя сказочная история.
Получив доллары, минер вытащил из своего портфеля грязный маляву, которая являлась рецептурным бланком для морфия. Я глядя на нее, понял, что настало время для главных героев этой истории - амфетамина и меня.
Взяв рецептурный бланк, я пошел в аптеку, чтобы выполнить свою миссию. Но там меня ожидало разочарование. Ведь для получения морфия нужно было иметь особое разрешение. Ох, не гладко мне было, но я не сдаюсь!
Я решил попробовать другие пути. И, как ни странно, в пятидесятой аптеке мне повезло. В аптекарской колбе были оксибутираты, или окси, как их в народе называют. Чувствую, что сердце начинает биться быстрее, а руки дрожат от предвкушения.
Да уж, ребята, флексить мне есть, что и обрадоваться. Я купил эти окси и поскорее направился домой, чтобы испытать полет своей фантазии и попрыгать по лужам, как в детстве.
Наконец-то я находился в своей комнате, где никто не мог помешать моим неземным путешествиям. Я замешал окси с водой и налил себе стакан до краев. Прощай, реальность!
Первый глоток... и я почувствовал, как по моему телу начали разливаться приятные ощущения. Да, ребята, это был тот самый эйфорический морфий, который я так долго искал. Я даже забыл о мошеннике, который продал мне закладки. Ведь теперь я сам себе хозяин!
С каждой минутой я погружался глубже и глубже в мир фантазий и галлюцинаций. Я видел яркие цвета, как в психоделических картинах, и бежал по лужам, словно наслаждался прекрасной свободой. Как в детстве, когда ничто не могло остановить нас!
Однако, всему приходит конец. Мое путешествие закончилось, и я вернулся в реальность с большим желанием повторить это снова. Но, как говорят, от злоупотребления можно сойти с ума.
Так что, ребята, давайте будем разумными и не лезем во все эти наркотические приключения. Заботимся о себе и о своем будущем!А я, пожалуй, пойду промокнувшими ногами займусь чем-то полезным, что даст мне настоящую радость. Ведь, наверное, нет ничего лучше, чем радоваться жизни без всяких вредных веществ.
Але, бро! Маю для тебе цікаву історію. Уявляй собі, я щойно купив закладки амфетаміну і розшарився на всю катушку!
Давай зразу по нормі, хочу тебе попрощупати, бо ця шняга вартує уваги. Так що, займайся бізнесом, слухай.
От я тут нашов місце, куди можна без б купити дурю. Друг порекомендував мені один місцевий ділер, він знає свою справу. Прийшлося поговорити з ним, як з нормальним хлопцем, бо він розумієш, влучив у наш сленг.
Договірився з ним на зустріч, ну і поїхав я на ділову поїздку. Прямо в центрі, де гуляють панки й гопники, бачу цей ділер, стоїть припаркований в шикарному авто, на автопілоті. Таця святкувала!
Збагнувши, що зараз у мене буде жоско, підбіг до його авто і спродав на рівне місце. Він відкрив капот, а я побачив купу пакетиків. Відразу взяв на пробу один, колюся, і почуваю парадіз!
По заборони, брателки, ця штука фіалить, перекручує голову, але нічого з цим не можна поробити, бо амфетамін - це наша велика дурь. І зрозумівши, що це бруталий поцінуток, не міг стриматися і якраз з такими енергетиками вирушив гуляти по магазинам.
Ти ж знаєш, що колотися з гашишом на вулиці - не найкраща ідея, тому я його не тягнув з собою.
Зустрів двох своїх панібратів - Диму та Хоми, і розмовив їх до нашої неймовірної прогулянки. Вони також не могли відмовитися від частки жоского задоволення. Всі троє на автопілоті, шмагаємо по магазинам з енергетикою, які просто магнітять наші відпалені очі.
Збираємося ми покупати одяг, бо внутрі нас вже гріє від цієї ейфорії. Хома зайшов до магазину в стилі "streetwear", а Дима взяв курс на "hip-hop" вбрання.
Я ж такий лузер, що голова вертиться і не можу вибрати, де мені обрати стильний наряд. Вирішив підбадьорити себе ще однією закладкою, щоб бути на одній хвилі із хлопцями.
В одному магазині, фіксую, що наш тусовщик Дима, молодець, забрав його усякого роду хіпстерську брендову шмотку. Після цього, він вибрав собі новеньку кепку, щоб круто виглядати на нашому гетто клубі.
В той час я вмостився перед вітринами, вихваляючись перед мимоволі проходящими тим, що я такий стильний і остаточно завис на ефектну косуху. Тут, зрозумівши, що маю по тій же лінії, як і скині, швиденько освіжив відчуття результатом дочірньої закладки.
Дощу над яв рулон, драйв і адреналін розлетілися по крові. Моказ як підар, відразу помітив це нове мене, і вирішив підмітити мою зовнішність. Цим замануло мене ще більше. Вона прийшла, заговорила, і вирішила захотіти сотні тисяч моїх гривень.
А що мені робити? В той момент я хотів поплавати по хмарам, але тут таке зветься: тільки хавай челядину. Не втикати б бобровий потік, а просто бити на гошблек.
На жаль, такі пригоди не можна продовжувати вічно, і ми почали повертатись до нашого району, знаючи, що нас жде море усього того самого незабутнього божественного колотого металу.
Отак я купив амфетамін, погуляв по магазинам, вшантажував модників своїми стильними виборами і познайомився з мадам, що взагалі супер. Без проблем скажу, що цей день залишиться в моїй пам'яті надовго.
